Майже два роки тому я навчився гри в китайські шахи. Коли я почав грати, то перші партії мені здавалися трохи нудними. «Сянці» (象棋, оригінальна назва) були незвичні. І мені здавалося, що Сянці не така вже й цікава гра, якщо порівнювати її зі звичайними «нашими» шахами.

Але після того як я звідав більш-менш серйозні перемоги та поразки, то відчув насичений «смак» китайських шахів.

Саморобні китайські шахи «Сянці».

Саморобні китайські шахи «Сянці». Фото: Верес Євген

Важко передати свої враження про гру в китайські шахи, найкраще, звичайно, власне просто самому пограти. Але якщо, все-таки спробувати передати саме відчуття від гри, то, напевно, єдиний спосіб — зробити це за допомогою аналогії. Це зараз і спробую.

Одне із явних відмінностей наших шахів від Сянці — те, що в останніх не завжди можна прямо захистити свої фігури.

Отже, уявіть себе воїном. У вас є меч і щит, є кортик і декілька, скажімо, два дротики; також на вас важка кольчуга. Ви б’єтеся з противником, у якого такий же набір зброї й засобів захисту. Припустимо, що це і є вихідне положення в наших шахах. І ось ваш опонент заносить меча, а ви підставляєте щит і відчуваєте потужний удар, який, проте, не завдає вам шкоди. Потім навпаки, ви розмахуєте мечем і опонент готує щит. Уявімо, це і є процес битви в наших шахах.

Той, хто втратив якість, або ж зовсім втратив частину арсеналу, наприклад, коня — часто вже зазнає поразки. І, цілком імовірно, буде в програші.

У китайських же шахах не така ситуація. У вас є меч, кортик, два дротики, але немає кольчуги, а щит лише легкий. Коли противник заносить меча, то вже завдає поранення, вам боляче і навіть можете відчути стан безвиході й розпачу — адже немає повної реальної можливості захиститися!

Однак, якщо тримати себе в руках, то нерідко можна помітити, що в той же момент, коли опонент завдає удару, то він може ставити інші свої фігури в уразливе становище, або ж може зробити стратегічну помилку. І попри збиток і втрату фігури, ви одночасно можете серйозно «притиснути» свого опонента або наблизитися до позиції для мату.

Висловлюючись образно, у відповідь на удар мечем ви запускаєте дротика в «ахіллесову п’яту» опонента, яка стала відкритою, якраз через те, що опонент щойно завдав вам удар. І він вже, можливо, й не радий тій «удачі», що вразив вашу фігуру.

Але, можливо, ваш опонент також міцний горішок і морально не здається.

Виходить така гра на витримку — противники завдають один одному болючі удари, від яких часто важко прямо захиститися.

Гра зазвичай закінчується матом. Причому не рідкістю є така ситуація, коли й ви близькі до мату і, одночасно, ваш опонент близький до того, щоб поставити мат вам. Отже, опонент от-от поставить вам мат. Але потім один лише хід …і ситуація змінилася на протилежну.

Положення фінального успіху або ж невдачі може змінюватися кілька разів за гру, особливо для гравців-початківців. Результатом гри також може бути нічия.

Таким чином, стратегічне положення в шахових композиціях Сянці грає ключову роль, я б сказав. Безумовно, у звичайних шахах це теж дуже важливо. Але в Сянці це просто дуже-дуже явно видно, навіть любителям, до числа яких себе відношу. Це ж і вносить в Сянці такий колорит — азарту, азарту і перевірки на витримку. Китайські шахи вчать терпіти неприємність, не злитися на дії опонента, не втрачати самовладання і не здаватися до останнього. Наостанок, порадив би тим, хто грає в настільні інтелектуальні ігри, обов’язково навчитися грати в китайські шахи Сянці.