П’ятитисячолітня традиційна культура Китаю багата вражаючими міфами. Так є міф про те, як Паньгу створив світ.

Міф Китаю про створення Всесвіту. Паньгу

Паньгу. Міф Китаю про створення Всесвіту. Іллюстрація: Велика Епоха

Відповідно до китайської міфології, задовго до свого створення Всесвіт перебував у хаотичному стані і виглядав як велике яйце, з якого народився Паньгу. Він спав у цьому великому яйці протягом вісімнадцяти тисяч років.

Коли Паньгу прокинувся, всередині яйця було темно. Паньгу витягнув руки і ноги, і яйце розкололося. Світла і ясна «ци»* — «Ян» — піднялася вгору і стала блакитним Небом. Важка і тверда «ци» — Інь — опустилася і стала Землею.

Відтоді у Всесвіті з’явилися Небо і Земля.

Паньгу встав між Небом і Землею, розповідає китайська міфологія. Відтепер день у день Небо ставало вище, а Земля — нижче і товщіше. Це відбувалося тому, що Паньгу ріс усе вище й вище. Минуло ще вісімнадцять тисяч років, і Небу вже нікуди було рости, а Землі — опускатися. Паньгу став гігантом, що стояв на Землі і підтримував Небо, щоб Усесвіт не повернувся у попередній хаотичний стан.

Однак Паньгу був тільки єдиною людиною між Небом і Землею. У китайській міфології людина була невіддільна від природи. Його настрій міг змінювати світ. Коли Паньгу був задоволений — Небо було безхмарним, а коли він сердився — погода ставала похмурою. Його крик приносить дощі, а від подиху дме сильний вітер. Він моргне — і Небо осяє блискавка, його хропіння приносить грім і гуркіт.

Минуло багато-багато років. Небо стало дуже високим, а Земля — дуже щільною. Паньгу виконав свою місію, і його тіло було перетворено в Сонце, Місяць, зірки, гори, річки, рослинність … Вся природа — це Паньгу. Таким чином, він самовіддано присвятив усе своє тіло майбутньому людству.

Джерело: Велика Епоха